Козацький дуб | Іван Гнатюк

Сильний духом вірш!

Козацький Дуб

Серед поля, де не видно
ані цятки навкруги,
височіє непохитно
дуб, закутаний в сніги.

Як повіє люта хуга —
не сховаєшся ніде,
але дуб, мов козарлюга,
навіть вусом не веде.

Не страшні йому завії,
хоч старий той дуб, як світ.
Кажуть, він тут височіє
не одну вже сотню літ.

І щорік в його гілляках
гайвороння гнізда в'є.
Вріс у землю — і ніяких
завірюх не визнає.

Повідають старожили —
він стоятиме віки,
бо його тут посадили
запорозькі козаки.