Чому голуби до Олега прилетiли? (Василь Сухомлинський) / українською

Дiти мали годували голубiв по черзi... Але вони чомусь всi прилетiли до Олега...

Нам показалось интересным продублировать рассказ Василия Сухомлинского на языке автора. Ведь любопытно же послушать, как звучит оригинал произведения, а не его перевод! ))

Чому голуби до Олега прилетіли.

Серед подвір’я маленької сільської школи на високому стовпі стоїть гарненька дерев’яна хатка. З віконцями й дверима, наче справжня. Живуть у ній голуби.
Щодня діти приносять їм їсти: хто пшеницю, хто хліб, а хто й гречку. Годують їх по черзі.
Чия черга наспіла годувати, той і гукає голубів до себе: гуль-гуль... Вони їдять, а наближатися до дітей бояться.
— Чого вони до рук не йдуть? — дивуються діти.
В останній день навчання вчителька сказала, щоб улітку теж по черзі приходили діти до школи й годували голубів.
Минуло літо. Настало перше вересня. Кожен, ідучи до школи, подумав про голубів: як вони там живуть? То кожен і набрав у кишеню якоїсь пашниці.
Ось і шкільне подвір’я.
Учитель каже:
— Розсиптеся, діти, на подвір’ї поодинці.
— Хочу побачити, хто годував голубів улітку.
Діти розсипалися на подвір’ї поодинці. Кожен став кликати: гуль-гуль... і пашницю посипати.
Знялись голуби зі своєї хатки й полетіли всі до Олега. Клюють зерно близько-близько від нього, один навіть на плече йому сів, другий на руку.
А інших дітей голуби немовби й не бачили.