Одного разу зловив пан солов'я і збирався його посадити в клітку. Але пташка попросила відпустити її і обіцяла дати мудрі поради... Що ж сказав соловей мисливцеві? І чи стали в нагоді пану пташині рекомендації?
А пташка йому і каже:
— Відпусти мене, я тобі добру пораду дам, може він тобі знадобиться.
Пообіцяв багач відпустити солов'я.
А соловейко таку пораду першу дає:
— Ніколи не шкодуй, пан, про те, чого не повернеш.
І другу:
— Не вір нерозумним словам.
Почув багатий пан ці поради, відпустив солов'я. Злетів соловейко, та й каже йому:
— Ех, погано ти зробив, що відпустив мене. Якби ти знав, який скарб у мене є! Є в мені дорога, величезна перлина. Як дістав би ти її, ще багатшими став би.
Почув це пан, сильно пошкодував, підскочив до солов'я вгору — зловити хоче.
Каже соловейко:
— Тепер я зрозумів, що ти, пане, і жадібний і дурний: пошкодував про те, що повернути неможливо. І моїм дурним словам повірив! Ти подивись, який я маленький. Як же може в мені велика перлина поміститися?
Сказав, та й полетів собі.
Соловейко
Зловив раз пан соловейка і хотів в клітку посадити.А пташка йому і каже:
— Відпусти мене, я тобі добру пораду дам, може він тобі знадобиться.
Пообіцяв багач відпустити солов'я.
А соловейко таку пораду першу дає:
— Ніколи не шкодуй, пан, про те, чого не повернеш.
І другу:
— Не вір нерозумним словам.
Почув багатий пан ці поради, відпустив солов'я. Злетів соловейко, та й каже йому:
— Ех, погано ти зробив, що відпустив мене. Якби ти знав, який скарб у мене є! Є в мені дорога, величезна перлина. Як дістав би ти її, ще багатшими став би.
Почув це пан, сильно пошкодував, підскочив до солов'я вгору — зловити хоче.
Каже соловейко:
— Тепер я зрозумів, що ти, пане, і жадібний і дурний: пошкодував про те, що повернути неможливо. І моїм дурним словам повірив! Ти подивись, який я маленький. Як же може в мені велика перлина поміститися?
Сказав, та й полетів собі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий